Зальцбург – сіль австрійської землі |
Від кам’яного віку до наших днів. Коли вперше потрапляєш в це невеличке австрійське місто, відразу ж хочеться залишитися тут жити. До речі, ціни на житло до цього заохочують: квартиру у цьому четвертому за величиною австрійському місті, 140-тисячній столиці федеральної землі Зальцбург, коштує 80-150 тисяч євро. На вулицях багато машин, але немає хаосу, ніхто не їздить на червоне світло і не намагається задавити тебе на тротуарі. Зальцбург не носить титул самого зеленого міста Європи (натяк на Київ), але повітря чисте і свіже, у ньому витає лише тонкий аромат кави, булочок та жарених сосисок. Старе місто знаходиться на лівому березі річки Зальцах. Перші поселення з’явились тут ще в епоху неоліту (для тих хто з історією на Ви, - це новий кам’яний вік, VII-III століття до н.е.). Потім тут жили кельти, пізніше – римляни, що захопили їх. Нова історія Зальцбурга розпочалась у VIII віці, коли на берегах Зальцаха розташувались бенедиктинські монахи. А у 1077 році над рікою почала підніматись фортеця Хоензальцбург, яка стала резиденцією архієпископів, що правили тут майже 9 століть. За цей час фортеця збільшилась у декілька разів, у місті почали варити пиво (перша пивоварня була відкрита у 1492 році), епідемії чуми косили місцевих жителів. Але місто розвивалось, тут добували і продавали сіль, яка всередині віку була насправді стратегічною сировиною. До винаходу холодильника залишалось ще сотні років, а щоб риба і м'ясо не псувались, їх солили і в такому вигляді зберігали місяцями. Сіль давала місту все, включаючи назву: «Зальцбург» переводиться з німецького як «соляне місто»!
Найзнаменитіший мешканець Так би Зальцбург і залишився містом солі, якби 27 січня 1762 року у сімї корінних зальцбургців Марії Анни та Леопольда Моцар та не народився малюк, якого на другий день після народження назвали Вольфгангом Амадеєм. Через три роки обдарований хлопчик вже міг грати на клавесині, у п’ять років написав свій перший музичний твір, а у 12 – оперу «Удавана простачка» на замовлення імператора Йосифа. До речі, дорослі музиканти відмовились виконувати твір, написаний хлопчиком. І хоча у Зальцбурзі у різні часи жило багато відомих людей – лікар Парацельс, який успішно лікував чуму і який став попередником сучасної фармакології, фізик Крістіан Доплер (описав ефект Доплера), письменник Стефан Цвейг та багато інших світових величин, тільки Моцарт став символом міста. Його портрет ви зустрінете на плакатах, його прізвище використовується у назві фестивалів «MotzArt», але найпопулярніше втілення Моцарта та у наші дні – кондитерські вироби – цукерки «Моцарт» - вони продаються практично на кожному кроці. Якщо цукерки «Моцарт» є обов’язковим сувеніром із Зальцбурга, то пішохідна вулиця Гетрейдегассе – для обов’язкового променаду. Вузька, з двох сторін затиснута трьох-чотирьох поверховими будинками (деяким з них по 600-700 років), вона однією стороною виходить на центральну площу Резидентплац, а іншою впирається у скелю, до якої дивом приєднані декілька симпатичних будиночків.
Уздовж Гетрейдегассе У середньовіччя кожну суботу, а також напередодні свят із штучного каналу на Гетрейдегассе випускали масу води. Вона затоплювала вулиці і вимивала всю грязюку у річку Зальцах. Зараз комунальні господарства Зальцбурга підтримують чистому на цій вулиці іншими, не такими радикальними методами. Очевидно, щоб не відлякати туристів, яких тут налічується величезна кількість. На Гетрейдегассе знаходяться найдорожчі магазини відомих брендів, кафе, ресторани і будинок, у якому народився Моцарт. Дами у розкішних пальто з маленькими собачками уважно розглядають вітрини з магічними буквами – SALE (розпродаж). Досхочу нагулявшись по пішохідній вулиці і заповнивши всі ємності цукерками «Моцарт», піднімаємося на знамениту зальбургську фортецю. Підйом проходить швидко і недешево – 10 хвилин на сучасному фунікулері обійдуться приблизно у 9 євро. Ці гроші можна зекономити, якщо підійматись по драбині.
Хоензальцбург На території фортеці – кіоски з сувенірами, музей маріонеток (ляльковий театр діяв у місті останні два століття) і музей тортур, який нагадує, що у середньовіччя було не до сентиментів. По фортечним коридорам, кімнатам та гвинтовим сходам бродять групи туристів, озброєні аудіогідами. Вони синхронно повертаються то до одного, то до іншого експонату, а потім піднімаються на оглядову площадку. Звідсіля відкривається вигляд на старе місто (видно центральну площу і будинки, під якими скритий Гетрейдегассе), ріку Зальцах, новий правобережний Зальцбург і засніжені гори Альпи, що оточують місто. Над містом постійно злітають і сідають літаки (у Зальцбурзі велике летовище), а туристи поспішають у місто або ж у гори – кататись на лижах. І звідсіля, з висоти пташиного польоту, місто виглядає ще затишніше і привабливіше. І ще більше хочеться у ньому залишитись у ньому.
По матеріалам "Travel Life by karya tour" |
Туристична фірма"Альтан"Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. | (067) 3-701-602 (093)525-40-20 (093)0-740-740 (067)373-26-00 viber |