Туристична фірма Альтан - Львів. Відпочинок у Європі. Путівки в Єгипет, Туречиину, Туніс, Болгарія, Чорногорія. Найкращі пропозиції кожного дня на будь-який смак. пошук горящих путівок у Єгипет

Воскресіння Христове - не тільки одне з найважливіших свят у християнстві. В 2020 році воно випадає на 12 квітня у католиків та на 19 квітня - у православних.

Святкування Великодня, окрім свого глибокого сакрального значення, являє собою також вражаючий феномен у звичаях і традиціях. Сказане особливо стосується Польщі, де релігія у всі часи мала особливо великий вплив на суспільство. UTG пропонує розповідь про деякі з великодніх звичаїв Польщі.

ПАЛЬМИ З ЛІПНИЦІ МУРОВАНОЇ
Остання неділя перед Великоднем в Україні називається Вербною. Наші західні сусіди дещо менше трансформували біблійну історію. Тобто зберегли пряму згадку про пальмові гілки, що їх городяни кидали під ноги Христу при його вході в Єрусалим.
«Пальмами» поляки називають гілки дерев, щедро прикрашені штучними квітами з кольорового паперу та сушеними травами. Довгий час такі композиції вважалися оберегами та захищали житло від недобрих поглядів.
Згадуючи цю традицію на думку спадає про село Ліпниця Мурована в Малопольському воєводстві. Саме там з 50-х років минулого століття проводиться конкурс на найвищу та найпишнішу «Ліпницьку пальму». Минулого року в Ліпниці Мурованій приз отримала композиція заввишки 38 м та вагою під 400 кг.

Цікаво, що для виготовлення «пальм» на конкурс заборонено використовувати металевий дріт та цвяхи. Встановлювати композицію у вертикальне положення дозволено лише вручну, без підйомної техніки. Одним словом, цей конкурс є достатнім аргументом відвідати невеличке польське для для тих, хто захоплюється етнікою. Дійство в Ліпниці Мурованій ще не дуже популяризоване і не встигло перетворитися на туристичну атракцію.

ВРАЖАЮЧА ЛІТУРГІЯ СВІТЛА
Чимало поляків, на відміну від нас, відвідують храми протягом усього року, а не тільки з нагоди великих релігійних свят. Таких у країні приблизно половина. Проте на Великдень костьоли просто переповнені.
Незвичною для нас та дуже ефектною є так звана літургія світла. Вона починається з того, що на подвір’ях храмів розпалюють вогнище. Від нього запалюють великодню свічку (пасхал). Потім пасхал заносять до неосвітленого храму. Люди, що прийшли на службу, запалюють від пасхалу й свої свічки. Внутрішній простір храму освітлюється сотнями вогників, і хор виконує древній християнський гімн «Проголошення Пасхи» («Exsultet»).

ГАСТРОНОМІЧНЕ РОЗМАЇТТЯ
Будемо говорити відверто. Великдень - це не тільки свято с глибоким сакральним змістом. Ми любимо ці весняні дні ще й за можливість поласувати смачними стравами. Деякі з котрих готуються лише на Великдень.
Поляки, як і українці, йдуть до храмів на службу зі «свєнцонками» - кошиками, заповненими різноманітними харчами. Крашанки, ковбаса чи шинка, випічка – погодьтесь, асортимент дуже схожий. Дещо незвичним для нас наповненням свєнцонок є хрін, спеції та фігурки баранчиків із тіста.
Все це багатство, як і в Україні, прийнято накривати ідеально чистою серветкою.

У святкові дні на столах у польських сім’ях завжди є ковбаса, шинка, сир та масло. Та й польські великодні десерти цікаві й різноманітні. Одним із головних гастрономічних символів свята у Польщі є бабка - фігурна випічка з дріжджового тіста. Це аналог нашої паски. Випікається бабка в особливій формі та схожа на кекс з отвором у центрі.
Специфічною саме для Польщі великоднею стравою є так званий мазурок. Цей перекладанець складається з коржів, що чергуються з шарами повидла чи крему. Зверху мазурок декорується шоколадною поливою, мармеладом тощо. Все залежить від вправності та досвіду господині.
Також популярна страва на великодньому столі - сирник. Хоча загалом цей десерт готують також протягом усього року.
Нерідко в польських сім’ях великодній сніданок закінчується грою «знайди кролика». Учасники сніданку шукають якісь милі дрібнички, спеціально заховані для такого випадку.

ВЕЛИКОДНЯ ЕКЗОТИКА
Вище ми розповіли про великодні звичаї, характерні для всієї Польщі. Але ця країна досить велика. На її теренах змішалися впливи багатьох народів та культур. Тому в різних регіонах можна зустріти дещо вельми своєрідне. Про «пальмовий конкурс» у Малопольщі вже згадувалося. Але далеко не всі знають, що першого святкового дня в деяких місцях Польщі будь-кому дозволялося піднятися на дзвіницю та вдарити у дзвін. Сміливця ніхто не засуджував, бо люди вірили, що його вчинок всім принесе удачу.
У деяких селах Підкарпаття (регіон на кордоні з Україною) ще збереглася традиція «повішення Іуди». Опудало зрадника виготовляють із мішковини та соломи. Потім його треба пронести вулицею, б’ючи та смикаючи з усіх боків. Врешті-решт опудало підвішують на гілку чи топлять у ставку. Варто зазначити, що церква негативно ставиться до такого дійства і намагається викорінити його.
З Вільнюського краю в північно-східну Польщу прийшла традиція катання яєць. По встановленій під кутом дошці пускали котитися яйця. Кожне з них належало комусь із членів сім’ї чи гостей. Звісно, що більшість яєць після такої процедури розбивалися. А чиє залишалося неушкодженим, той вважався переможцем.

БЕШКЕТНИЙ СЬМІҐУС-ДИНҐУС
На відміну від України, у Польщі Великдень святкують протягом двох днів. Другий день називають «поливаний понеділок» (lany poniedziałek), він же - «сьміґус-динґус» (пол. śmigus-dyngus). Традиція збереглась як у селах, так і в містах, переважно невеликих. Ключове дійство цього дня просте - молодь обливається водою. Більше перепадає дівчатам. Їм до того ж належить із голосним вереском втікати. Одним словом, такий собі невигадливий та незлобливий флірт. Як правило, для обливання застосовують відра, пластикові пляшки та іграшкові пістолети, що «стріляють» струменями води. Проте в польській пресі були згадки про те, як у сьміґус-динґус застосовували навіть пожежні машини.

Зазначимо, що не тільки поляки святкують поливаний понеділок. У словаків та чехів цей день зветься «облівачка», на Західній Україні -- «уліванка» чи «поливаний понеділок», у сербів - «побусані понеделак».